Олександр Хвиля
Український актор. (справжнє прізвище — Брессе́м) Родом із села Олександро-Шультине на Донеччині. За етнічним походженням швед/ Сценічну діяльність розпочав у самодіяльній студії, згодом у Музично-Драматичному Театрі ім. М. Заньковецької (1924–1926), у «Березолі» (1926–1934) і Харківському Драматичному Театрі ім. Т. Шевченка (до 1941). Головні ролі: Гусак («Диктатура» Івана Микитенка), Балтієць («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука), Кудряш («Гроза» Олександра Островського) та ін. 1932 Хвиля дебютував у фільмі «Іван» (Олександра Довженка) у ролі Оратора, згодом — Кармелюк і О. Пархоменко (в однойменних фільмах), Чуб («Вечори на хуторі біля Диканьки»), Голова («Майська ніч»), Кобзар («Богдан Хмельницький»), Чирва («Кінець Чирви Козиря»), Суходолов («Секретар обкому»), Морозко («Морозко») та ін.
Відомий за
- Фитиль (1962)
- Инженер Прончатов (1973)
- Діамантова рука (1969)
- Морозко (1965)
- Братья Карамазовы (1969)
- Вечори на хуторі біля Диканьки (1961)
- Liebeserklärung an G.T. (1971)
- Марья-искусница (1959)
- 12 стільців (1971)
- Мальчики (1959)
- Воскресение (1960)
- Воскресение (1960)
- Кубанские казаки (1950)
- Вогонь, вода та мідні труби (1968)
- Варвара-краса, довга коса (1970)
- Родные берега (1943)
- Над Тиссой (1958)
- До последней минуты (1974)
- Про це не можна забувати (1954)
- Дорога к звездам (1943)